Галицький районний суд міста Львова визнав співробітника головного управління генштабу збройних сил РФ Юрія Сизова винним у злочинах проти основ національної безпеки України.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 15 травня.
Росіянин планував вибух на львівському підприємстві ТОВ «НВП «Атлон Авіа», що виробляє безпілотні авіакомплекси для Збройних сил України.
Закласти вибухівку мав співробітник підприємства Борисенко, який раніше багато часу провів у Москві, де заробляв на будівництві. Борисенко мав знайомого Євгенія Іванова, який до 2015 року мешкав у місті Пісочин Харківської області, а потім виїхав до Бєлгорода, РФ і останні роки займався переправленням людей через кордон України.
Наприкінці грудня 2023-го Іванов, переписуючись в інтернет-месенджерах, запропонував Борисенку роботу, повідомив, що з ним звʼяжеться людина та повідомить, що саме необхідно буде робити.
Спочату незнайомець запропонував виявити та прослідкувати за керівником районного чи обласного ТЦК, але не у Львові. Борисенко, начебто, відмовився. А в січні 2024-го його звільнили з заводу, який виробляв безпілотники, за розпиття алкоголю на робочому місці.
Борисенко пожалівся Іванову, що опинився у скрутному становищі, залишився безробітний у чужому місці. За пару днів після цього у Telegram зателефонував незнайомець із московським акцентом і запитав, чи може Борисенко занести тз.в. «подарунки» до підприємства, в якому раніше працював, і скільки хоче грошей за таку роботу. Борисенко згодився і назвав ціну в 50 тисяч доларів США. Невідома особа відповіла, що замовник не готовий стільки заплатити, але має можливість дати 40 тисяч доларів з умовою того, що Борисенко зафіксує як заніс «подарунки».
Через кілька днів незнайомець на вулиці передав Борисенку посилку — велику сумку з 4 пакетами із маркуванням «Наш сік», в яких замість соку була вибухівка. Також на банківську картку Борисенка надійшло близько 2 тисяч доларів США.
1 лютого 2024-го Борисенко за допомогою магнітного ключа, який залишився у нього після звільнення, зайшов на територію підприємства і залишив у роздягальні рюкзак із двома пакетами «соку». На вибухівці був встановлений таймер зі спрацюванням 3 лютого о 4 годині ранку. Поклавши вибухівку, чоловік ще зайшов до цеху, де зустрів старих колег, із якими випив чаю та зʼїв торт і поговорив на побутові теми, після чого пішов.
Наступного вечора Борисенко хотів занести на завод ще два пакети «соку». Але, нібито, злякався правоохоронців, яких там побачив. Тому сховав сумку в отворі стіни у сусідньому будинку. По телефону він дізнався від колишнього колеги, що на підприємстві знайшли рюкзак із вибухівкою. Після цього Борисенко зрозумів, що вдруге «подарунки» занести вже не вийде. Того ж вечора він напросився ночувати до колишнього співробітника, з яким говорив по телефону. І біля його будинку розламав і викинув у смітник свій мобільний телефон, по якому спілкувався із замовником.
3 лютого Борисенка затримали і він погодився на співпрацю з правоохоронним органами, щоб викрити співучасників злочину. Факт затримання виконавця приховали від кураторів і 18 лютого імтували закладання вибухівки й інсценували підрив і пожежу на заводі. Для цього використали 70 автомобільних шин, 50 літрів бензину, два мішки з тирсової струшки, 6 пакунків сіна, 100 літрів трансформаторного мастила і 8 димових шашок та 7 світло-шумових гранат.
Росіяни, думаючи, що завдання виконано, заплатили 40 тисяч доларів.
Далі під контролем СБУ Борисенко зі своїм товаришем згодилися, що Сизов та Іванов евакуюють їх до Росії. У Харкові на залізничному вокзалі їх зустріли машиною чоловік та жінка і повезли до кордону. Кінцевою точкою поїздки був населений пункт Сотницький Козачок Золочівського району Харківської області, що на межі кордону України з РФ. Там вже інша людина мала перевести їх через кордон. Але при виїзді з Харкова авто потрапило у ДТП, передні колеса були пошкоджені. Тому Борисенко і товаришем негайно покинули автівку та пішли в сторону центральних вулиць Харкова.
У подальшому Сизов організував підготовку терористичних актів до 9 травня 2024 року в трьох будівельних гіпермаркетах французької компанії «Leroy Merlin» у місті Києві: вул. Саперно-Слобідська, 26, вул. Полярна, 17А та Броварський проспект, 3В, а також поряд із кафе «Офензива» по вулиці Нижній Вал, 37/20.
До реалізації цього плану росіяни залучили того самого Борисенка, який вже діяв під контролем правоохоронних органів. Він отримав від представників РФ вибухівку в 15 банках із написом «Чай» і 3500 доларів на банківську картку. Також куратор надіслав йому фото двох чоловіків, які будуть його спільниками, і автомобіля, на якому ті прибудуть.
9 травня Борисенко із двома «помічниками» побував у двох торгових центрах «Leroy Merlin» на вулиці Саперно-Слобідській та Полярній. Вибухівку в банках з-під чаю він ховав на полицях із товаром.
Сизова заочно визнали винним в організації диверсії, передачі вибухових речовин та вибухових пристроїв, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України і організації незакінченого замаху на вчинення терористичного акту.
За сукупінстю злочинів йому визнали покарання у виді 15 років позбавлення волі. Громадянину України Іванову, який вважається спільником цих злочинів, також заочно повідомили підозру.
Раніше Служба безпеки України інформувала про встановлення всього ланцюжка, включаючи агентурно-бойові групи і контрабандистів, які доставляли вибухівку. Повідомляли, що виконавців теракту викрили, коли ті закладали вибухівку в третьому гіпермаркеті. Кількість затриманих не уточнювалась.
20
0
20
20
